Канадська благодійна ініціатива «Український гуманітарний заклик» за рік зібрала для допомоги України понад 52 млн канадських доларів (близько 40 млн дол. США) від 72-х тисяч благодійників.
Про це кореспонденту Укрінформу розповіли в Канадсько-українській фундації, яка спільно з Конгресом українців Канади адмініструє ініціативу.
«Щедрість канадців дозволила надати критично важливу допомогу сотням тисяч українців. На жаль, війна не має жодних ознак зупинки. Ми потребуємо постійної та непохитної підтримки у нашій місії допомоги нашим братам і сестрам в Україні», – сказав голова Ради директорів Канадсько-української фундації Віктор Гетьманчук.
За його словами, гуманітарні поставки передусім спрямовані на негайну допомогу переміщеним особам, медичну допомогу, надання екстреного житла та забезпечення продовольчої безпеки.
«Українсько-канадська громада безперервно працює над підтримкою наших братів і сестер в Україні в їхньому героїчному захисті своєї Батьківщини від геноцидної агресивної війни з боку Росії. Наша громада безмежно вдячна всім канадцям за їхню непохитну, щедру підтримку українського народу у важкий для нього час», – заявила президент Конгресу українців Канади Олександра Хичій.
У Канадсько-українській фундації перелічили, що з лютого 2022 року в рамках Гуманітарного заклику в Україну було доставлено:
300 тисяч продуктових наборів, які забезпечили харчуванням 850 000 людей в Україні, Молдові та Румунії
53 тонни ліків для 790 500 пацієнтів
161 генератор для лікарень, сімей загиблих військовослужбовців Збройних сил України та на підтримку Міністерства енергетики України
2 000 пічок для приготування їжі та обігріву на нещодавно звільнених територіях
2 000 ліжок, матраців, ковдр, подушок, постільної білизни для переселенців
1 000 комплектів протипожежного обладнання й 10 000 спеціальних рукавичок для рятувальників
20 апаратів вакуумного зашивання для лікування інфекцій у лікарнях Західної України, а також витратні матеріали
1 000 палет мийних засобів для переміщених осіб
330 піддонів засобів індивідуального захисту для лікарень
Також було виділено 1,2 млн дол. на послуги психологічної допомоги цивільному населенню, організовано 2 місії пластичних хірургів, які прооперували 44 постраждалих з важкими травмами обличчя, провівши загалом 106 операцій, організовано 3 роботи з гуманітарного розмінування та закуплено 11 автомобілів швидкої допомоги Toyota для Міністерства охорони здоров’я України.
Зауважимо, що Канадсько-українська фундація надає гуманітарну допомогу українцям з 1995 року.
Як повідомляв Укрінформ, понад 40 міст Канади приєдналися до глобальної кампанії “365 днів стійкості” до річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Anastasiya Ringis is a Ukrainian journalist temporarily based in Ottawa, who also works for the Canada-Ukraine Foundation which funds the Canada Ukraine Surgical Aid Program (CUSAP). Emily Mullin is a journalist who volunteers with CUSAP.
Mykhayilo Potyshnyak, badly injured when a missile hit his house in Ukraine, is slowly on the mend after many surgeries, thanks to a team of Canadian doctors.
After the missile attack this summer, he was pulled unconscious from the rubble by his son and would soon learn that the air strike on Kherson had killed both his wife and second son. Close to death, Mr. Potyshnyak had sustained burns to 85 per cent to 90 per cent of his scalp, leaving much of his skull exposed. Without treatment, Ukrainian doctors feared that an infection could spread to his brain.
After multiple interventions, he was brought to Poland, where he underwent an 11- hour-long surgery, during which a piece of muscle from his back was used to cover his skull.
The team of Canadian surgeons who treated Mr. Potyshnyak was led by Dr. Oleh Antonyshyn, a craniofacial surgeon from Sunnybrook Health Sciences Centre and head of the Canada Ukraine Surgical Aid Program (CUSAP).
“Those suffering have absolutely no one to turn to. Ukraine is at absolute capacity,” Dr. Antonyshyn said.
He explained that CUSAP’s patients are those whom the overstressed Ukrainian medical system simply can’t handle and would otherwise be denied care because of the complexity of their injuries. The Canadian surgical program, on the other hand, has the resources and expertise to take on patients with such serious complications, he said.
Months of preparation go into each mission to ensure the deployments are properly staffed and equipped, with the team supplying its own nurses, surgeons, anesthesiologists and internists from hospitals across Canada and the U.S.
The cost of the Russian invasion increases for Ukraine every day; for example, casualties from the missile attack on a residential house in Dnipro on just one day in January included 44 dead and 80 wounded. Twenty-five-hundred wounded Ukrainians have been transported to different hospitals in Europe and elsewhere since the beginning of the war, according to Ukraine’s ministry of health data.
As Russian attacks continue, the medical needs in Ukraine have outstripped what local doctors can provide. Many hospitals are under constant threat of new missile attacks or blackouts.
Dr. Antonyshyn has provided medical care in Ukraine since the Maidan Revolution in 2014. Since the Russian invasion, the surgical initiative has had to relocate its operations to a hospital in Czeladz, a small town in southern Poland.
The Canadian team hopes to move their surgical missions back to Ukraine as soon as it is safe. ANKA WRZESNEWSKYJ/SUNNYBROOK
In the past four months, the Canadian group has travelled to Poland twice, treating 48 patients in total. The cost of each mission is nearly $250,000, which is funded by donations to the Canada-Ukraine Foundation (CUF). Each surgery can last anywhere
In the past four months, the Canadian group has travelled to Poland twice, treating 48 patients in total. The cost of each mission is nearly $250,000, which is funded by donations to the Canada-Ukraine Foundation (CUF). Each surgery can last anywhere from six to 15 hours, and current cases are much more complicated compared with the injuries of 2014 or 2015.
“Several years ago, most of our patients were veterans; now, the increasing number of patients are civilians. The types of wounds we are seeing reflect the scale of war and are much more severe,” Dr. Antonyshyn said.
One civilian patient named Olena has undergone 12 procedures after a rocket attack crushed both of her legs while she was at home watching TV in her house in Donbas. Another patient, who was mobilized during the war, has been readapting to civilian life after a sniper shot to his right arm resulted in him being discharged from the military.
Some patients’ injuries are so extensive that they’ll require additional procedures during the next missions. Canadians also collaborate with the National Military Medical Clinical Center “Main Military Clinical Hospital” in Kyiv. The total costs of medical equipment, delivered by the mission from Canada to Ukraine since 2014, is more than $2-million – all funded by CUF. This year, $2-million was spent to set up the missions at the Polish hospital for the next 12 months.
“Over the years, the team of plastic surgeons, nurses and anesthesiologists volunteered their time and skills to help 286 patients. It would cost over $60-million to do these types of surgeries in Canada,” chair of CUF Victor Hetmanczuk said.
The program manager of the mission, Yulia Malaniy, says that every patient is prepared psychologically before procedures. They describe the treatment plan in detail, show photos of others with similar diagnoses “before” and “after” their operations.
“The result of the operation depends a lot on the emotional state of the patient. Psychological readiness impacts how quickly the new bones or skin will heal,” Ms. Malaniy said.
Dr. Antonyshyn has provided medical care in Ukraine since the Maidan Revolution in 2014. ANKA WRZESNEWSKYJ/SUNNYBROOK
The Canadian team hopes to move their surgical missions back to Ukraine as soon as it is safe. They are also looking to expand operations to other required specialties, such as neurosurgery and pediatric care.
Eleven Ukrainian doctors joined the team in November, 2022, to learn from Canadian surgeons. Dr. Antonyshyn explains that surgery is an important aspect of the humanitarian initiative, but an overarching goal is to build capacity in Ukraine, so that doctors can perform advanced procedures locally going forward. And that process is already under way. “I’m proud of such Ukrainian doctors like Ihor Fedirko, who is completely independent in reconstructing the largest defects. We delivered the equipment to him, and he started to perform surgeries in the Kyiv military hospital,” Dr. Antonyshyn said. Over the years, many Ukrainian surgeons became not just his students, but also his friends, he said.
Several Canadian doctors plan to travel to Poland for the next mission. Many are going because of their Ukrainian heritage, but all feel a moral responsibility to help out in the face of atrocities, Dr. Antonyshyn said.
“This is a major crisis, one of the greatest tragedies of the 21st century,” Dr. Antonyshyn said. “When an urgent need developed in Ukraine, I knew I had Canadians I could rely on.”
People rallied in Winnipeg in solidarity with Ukraine on Friday, marking the one-year anniversary of Russia’s invasion. (Anne-Louise Michel/SRC)
On the one-year anniversary of Russia’s invasion of Ukraine, Manitobans gathered in Winnipeg and Brandon to show support for Ukrainians who are still fighting for their lives.
In Winnipeg, hundreds of supporters gathered at the Canadian Museum for Human Rights to call on all levels of government to increase their support for Ukrainians fighting for their land against Russian invaders.
“They’re targeting civilian infrastructure, targeting things that make it difficult for civilians to live…. We’ve seen the images. Whatever Ukraine needs to push these invaders out,” said Demyan Hyworon, with the Ukrainian Canadian Congress’s Manitoba chapter.
WATCH | Hundreds show solidarity with Ukraine in Winnipeg:
People gathered outside the Canadian Museum for Human Rights Friday evening to mark one year since the start of Russia’s full-scale invasion of Ukraine.
On Friday, Canada announced it would be sending four additional Leopard 2 tanks, bringing the country’s total contribution of heavy armour to eight tanks.
The supporters in Winnipeg were among many across Canada gathering on the anniversary to pay homage to Ukrainians who have died in the fighting.
Hundreds of people attend the Solidarity for Ukraine rally outside the Canadian Museum for Human Rights in Winnipeg on Friday. (Justin Fraser/CBC)
According to latest UN human rights office data,at least 8,000 non-combatants have been confirmed killed, with nearly 13,300 injured, since the Russian invasion a year ago. The true number of dead and injured is likely higher, the UN says.
In addition, nearly 18 million people are in dire need of humanitarian assistance, with 14 million people displaced from their homes, the UN says.
Hyworon said it’s important that this war stay top of mind for Canadians.
People rally in support of Ukraine at Brandon University. (Chelsea Kemp/CBC)
“Don’t be apathetic on this. We need to keep our attention on it, our focus on it. We can’t just move on,” he said.
“This isn’t going to end in a week or two. They have their claws in Ukraine and need to be pushed out.”
Ostap Skrypnyk, the chief executive officer of the Canada-Ukraine Foundation, said the last 365 days have been hard.
“Every day, we watch on the news as these rockets come over in huge numbers, slamming into hospitals, into civilian apartment buildings, et cetera. It’s heartbreaking every day,” he said.
“On the other hand we have this pride, this happiness that Ukraine is being able to defend itself vigorously.”
People sing the Ukrainian national anthem at Brandon City Hall. (Chelsea Kemp/CBC)
He said he’s grateful to Manitobans for their support of Ukrainians on the front lines, as well as those who are newcomers seeking peace.
In western Manitoba, about 150 supporters gathered in Brandon to march from Brandon University to City Hall, where the Ukrainian flag has been raised in support of Ukraine.
Vartan Davtian, a volunteer with Tryzub, Brandon’s Ukrainian-Canadian association that put on the march, can’t believe the war is still going on.
“It’s not just a full year of war, it’s a full year of continuously, every single day, rockets flying all over Ukraine,” he said.
He hopes those who attended the rally felt a renewed motivation to help Ukrainians.
As part of the Humanitarian Appeal for Ukraine, 52 million Canadian dollars have been raised from 72,000 donors, the press service of the Canada-Ukraine Foundation (CUF) has reported.
The Ukraine Humanitarian Appeal is a joint project of the CUF and the Ukrainian Canadian Congress (UCC). For more than a year, the two organizations have been working together to improve the efficiency and cost-effectiveness of assistance provided by Canadian citizens to Ukrainians affected by the war.
On the eve of the anniversary of Russia’s full-scale invasion of Ukraine, Ambassador Yuliya Kovaliv, together with CEO of the CUF Council Victor Hetmanczuk and President of the UCC Alexandra Chyczij, reported on raising funds for humanitarian assistance and its use since February 24, 2022.
Kovaliv thanked for the support on behalf of all Ukrainians.
According to the press release, since February 24, 2022, the Humanitarian Appeal raised more than $52 million from 72,000 donors.
“The generosity of Canadians has made it possible to provide critical assistance to hundreds of thousands of Ukrainians. Unfortunately, the war shows no signs of stopping. We need constant and unwavering support in our mission to help our brothers and sisters in Ukraine,” the press service quoted Hetmanczuk as saying.
Since February 2022, as part of the Humanitarian Appeal, 300,000 food packages have been delivered to Ukraine, which provided food for 850,000 people in Ukraine, Moldova and Romania. Some 53 tonnes of medicines were sent to more than 790,000 patients.
“The Ukrainian-Canadian community works continuously to support our brothers and sisters in Ukraine in their heroic defense of their homeland from the genocidal war of aggression on the part of Russia. Our community is infinitely grateful to all Canadians for their unwavering, generous support of the Ukrainian people in a difficult time for them,” Chyczij said.
Solving the problems of energy uncertainty, 161 generators were donated to hospitals, the families of the dead military personnel of the Armed Forces of Ukraine and in support of the Ministry of Energy of Ukraine, 2,000 stoves for cooking and heating in the recently liberated territories. Also 2,000 beds, mattresses, blankets, pillows, bed linen for IDPs; 1,000 pallets of detergents for displaced persons; 1,000 sets of fire-fighting equipment, 10,000 special gloves for rescuers; 330 pallets of personal protective equipment for hospitals were handed over.
Some $1.2 million was transferred for psychological assistance services to the civilian population. Two missions of plastic surgeons were performed. They operated on 44 victims with severe facial injuries, a total of 106 operations. Three missions of humanitarian demining have been implemented.
“This ugly war in Ukraine has displaced more than 16 million people. Violent attacks on civilian infrastructure have damaged power grids and disabled water treatment facilities. One in three households is food insecure. People are hungry and need clean water. I am proud of our cooperation with the CUF. They have rallied the community to raise awareness and raise funds to help vulnerable families. We must redouble our efforts to continue helping those in need,” GlobalMedic Executive Director Rahul Singh said.
A total of 20 wound VAC devices for the treatment of wound infections in hospitals in Western Ukraine, as well as consumables, 11 Toyota ambulances for the Ministry of Health of Ukraine were donated.
The CUF has been providing humanitarian assistance to Ukrainians since 1995.
Volunteers with the Second Front Ukraine Foundation hold first aid kits that will be distributed to civilians in Ukraine, at their warehouse in Vaughan, Ont., on Tuesday, March 15, 2022. Ukrainian Canadian organizations working to support those affected by the war in Ukraine say they raised $52 million for aid efforts last year and are calling on Canadians to continue their support as the conflict enters a second year.Tijana Martin / THE CANADIAN PRESS
TORONTO – Canadians donated $52 million for aid efforts in Ukraine last year and their continued support is needed, Ukrainian Canadian organizations said Wednesday as the conflict neared its one-year mark.
Victor Hetmanczuk, the chair of the Ukraine Humanitarian Relief Committee, said the funds raised came from 72,000 donors in Canada.
“This is a number that we never thought we would ever achieve,” he said at a press conference held to mark the upcoming first anniversary of Russia’s invasion of Ukraine.
Hetmanczuk said $26 million of the funds raised has so far gone to providing food, medical assistance and power supplies such as generators to those affected by the war. The remaining funds will go to further humanitarian efforts, he said.
“It is not going to stop for an awful long time,” he said of the war. “It is going to take a long time until we finally get to the goal that we want to see, which is a free and independent Ukraine.”
Yulia Kovaliv, Ukraine’s ambassador to Ottawa, called the situation in her country a “humanitarian catastrophe.”
Millions have been forced from their homes, 60 per cent of public infrastructure has been destroyed and around 30 per cent of the country’s territory is now contaminated with landmines, she said via Zoom at Tuesday’s press conference.
Canadian donations are saving lives, she said.
“Each of that donation, each bunch of support, whether it was food, clothes or de-mining equipment … saving lives of many Ukrainians who are still living in Ukraine in a very tough and dire circumstances,” she said.
“All of (what) you’re doing is actually something that makes a big difference for millions of Ukrainians who are now living through very hard times.”
Ukrainians will need medical and mental health support in the years to come as many of them are dealing with life-altering physical and mental injuries, she added.
“The stress and the mental trauma for all of the Ukrainian nation is deep,” she said.
Alexandra Chyczij, president of the Ukrainian Canadian Congress, said her organization and those she works with are grateful for the donations from Canadians and that support is still needed.
Chyczij said she was among a group of Ukrainians who took part in a meeting with Prime Minister Justin Trudeau a year ago to discuss the latest developments in Ukraine right before the war had started.
“A few minutes after our meeting ended, our phones lit up,” she said. “The bombing had started in Kyiv.“
The funds raised have gone to support those affected by the war in Ukraine as well as those who have fled the conflict and come to Canada, she said.
Rahul Singh, executive director of aid group Global Medic, said 18 million people are in need of humanitarian assistance in Ukraine and 16 million have been displaced in the country since the war began.
“That is an incredibly high number,” he said. “This is a nightmare, this war is very ugly and it hurts the most vulnerable.”
This report by The Canadian Press was first published Feb. 22, 2023.
Note to readers: This is a corrected story. Previous version misspelled Chyczij
Canadians donated $52-million for aid efforts in Ukraine last year and their continued support is needed, Ukrainian Canadian organizations said Wednesday as the conflict neared its one-year mark.
Victor Hetmanczuk, the chair of the Ukraine Humanitarian Relief Committee, said the funds raised came from 72,000 donors in Canada.
“This is a number that we never thought we would ever achieve,” he said at a press conference held to mark the upcoming first anniversary of Russia’s invasion of Ukraine.
Hetmanczuk said $26-million of the funds raised has so far gone to providing food, medical assistance and power supplies such as generators to those affected by the war. The remaining funds will go to further humanitarian efforts, he said.
“It is not going to stop for an awful long time,” he said of the war. “It is going to take a long time until we finally get to the goal that we want to see, which is a free and independent Ukraine.”
Yulia Kovaliv, Ukraine’s ambassador to Ottawa, called the situation in her country a “humanitarian catastrophe.” Millions have been forced from their homes, 60 per cent of public infrastructure has been destroyed and around 30 per cent of the country’s territory is now contaminated with landmines, she said via Zoom at Tuesday’s press conference.
Canadian donations are saving lives, she said.
“Each of that donation, each bunch of support, whether it was food, clothes or de- mining equipment saving lives of many Ukrainians who are still living in Ukraine in a very tough and dire circumstances,” she said.
“All of [what] you’re doing is actually something that makes a big difference for millions of Ukrainians who are now living through very hard times.”
Ukrainians will need medical and mental health support in the years to come as many of them are dealing with life-altering physical and mental injuries, she added.
“The stress and the mental trauma for all of the Ukrainian nation is deep,” she said.
Alexandra Chyczij, president of the Ukrainian Canadian Congress, said her organization and those she works with are grateful for the donations from Canadians and that support is still needed.
Chyczij said she was among a group of Ukrainians who took part in a meeting with Prime Minister Justin Trudeau a year ago to discuss the latest developments in Ukraine right before the war had started.
“A few minutes after our meeting ended, our phones lit up,” she said. “The bombing had started in Kyiv.” The funds raised have gone to support those affected by the war in Ukraine as well as those who have fled the conflict and come to Canada, she said.
Rahul Singh, executive director of aid group Global Medic, said 18 million people are in need of humanitarian assistance in Ukraine and 16 million have been displaced in the country since the war began.
“That is an incredibly high number,” he said. “This is a nightmare, this war is very ugly and it hurts the most vulnerable.”
Михайло Потишняк дивом вижив після ракетного обстрілу рідного села Нововоронцовка на Херсонщині, який стався 5 серпня 2022 року. Його дружина та син загинули від вибуху, а з Михайла наче зняли скальп – опіки голови складали 85-90%.
Медики лікарні Кривого Рогу, куди чоловік потрапив після трагедії, стабілізували його стан. Та лікарі хвилювалися, що інфекція може поширитися на мозок, бо він, фактично, залишився відкритим.
Врятувала Михайла команда канадських лікарів. Після медичної евакуації з України до шпиталю в Польщі хірурги 11 годин поспіль, змінюючи один одного, робили йому пластичну операцію. Для закриття черепа був використаний шматок м’яза зі спини. Тепер українець поступово видужує у польській лікарні.
Командою лікарів керує громадянин Канади, українець за походженням Олег Антонишин – пластичний хірург зі світовим ім’ям. Він почав оперувати українців ще під час Революції гідності в 2014 році. За ці роки лікарі Канадської хірургічної місії (Сanada Ukraine Surgical Aid Program CUSAP) безкоштовно надали допомогу 286 українцям.
З вересня 2022 року основна база канадської місії знаходиться в лікарні польського містечка Челядзь, тут облаштований спеціальний відділ, який навіть назвали “Канадське крило”. Наприкінці минулого року там було прооперовано 44 українця. Всі вони мали складні поранення обличчя і потребували пластичних операцій. Для кожного з них така операція означала можливість повернення до нормального життя.
Щоб прооперувати пацієнтів з важкими пораненнями обличчя, Олег Антонишин зібрав потужну команду лікарів-волонтерів. Вона складається зі справжніх зірок професії: багато хто чув, наприклад, про Стіва МкКейба, який разом з командою першим в світі зробив пересадку руки.
Як лікарю Антонишину вдалося об’єднати найкращих лікарів Канади та США, щоб безкоштовно оперувати українців?
“Українська правда. Життя” розповідає історію неймовірної волонтерської ініціативи.
Олег Антонишин – пластичний хірург зі світовим ім’ям
Поранення, небачені раніше
Вперше доктор Антонишин потрапив в Україну, на батьківщину своїх батьків, після Майдану у 2014 році. Коли Янукович втік з країни, він разом з невеликою групою лікарів (переважно канадців українського походження) та Уляною Супрун отримав запрошення канадського фонду Canada-Ukraine Foundation (CUF) відвідати лікарні, де знаходились поранені майданівці.
Під час першої гуманітарної поїздки група оглянула близько 20-ти шпиталів та клінік і навіть встигла доїхати до Донецька. Лікарі поверталися додому на останньому літаку з Донецького аеропорту. Тоді, дорогою до Торонто, Олег Антонишин детально обдумав план допомоги українським пацієнтам.
“Одразу було зрозуміло, що возити українців на лікування в Канаду буде дуже дорого. Тому найкращий вихід – це привозити лікарів з Канади в Україну”, – пояснює він.
Від початку широкомасштабної війни це вже друга місія канадських лікарів і дев’ята – з часів Революції Гідності.
Тоді, у 2014-му, канадських спеціалістів прийняв Київський військовий шпиталь.
“У військовому шпиталі ми могли робити складні операції, тому що там є практикуючі хірурги високого класу і достатньо спеціалістів інших профілів”, – пояснює доктор Антонишин.
Відтоді команда канадських хірургів тісно співпрацює зі столичними лікарями. Від початку роботи місії команда ставила за мету одночасно лікувати пацієнтів та навчати українських хірургів.
Українські лікарі не просто присутні на операціях, а й супроводжують післяопераційне відновлення пацієнтів. Канадська хірургічна місія до повномаштабного вторгнення також співпрацювала з шпиталями в Одесі та у Львові. Там навіть збирались зробити навчальну базу – але війна змінила плани команди.
Вже на другий день після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, доктор Антонишин дав коментар канадському телеканалу CBC і сказав, що збирається в Україну.
“Наступного дня після виступу на телебаченні ми отримали більш ніж 120 заявок від лікарів різної спеціалізації зі всієї Північної Америки”, – розповідає координаторка місії Юлія Маланій.
Відпустити в місію своїх лікарів погодилося і керівництво Sunnybrook Health Center, в якому доктор Антонишин працює більше 30 років. Головним питанням було місце – де облаштувати хірургічну базу? Везти міжнародних лікарів в Київ небезпечно, тому було вирішено створити тимчасову базу в Польщі.
На операції до канадців потрапляють тільки пацієнти зі складними черепно-лицьовими травмами, такі як Михайло Потишняк. В українських лікарів не завжди вистачає обладнання, специфічних інстурментів, щоб оперувати обличчя. Тим не менш, українські хірурги грають значну роль. Саме вони збирають повний анамнез, детально описують як і коли була отримана травма, перекладають всю цю інформацію англійською і передають її канадським лікарям.
Така співпраця допомагає правильно підготуватися до кожної операції: привезти необхідне обладнання, матеріали, роздрукувати штучні імпланти та розрахувати ризики, з якими хірурги можуть зіштовхнутися в процесі операції.
Українські лікарі не просто присутні на операціях, а й супроводжують післяопераційне відновлення пацієнтів
Кожна операція триває від 6 до 15 годин поспіль. Багато з них проводиться в два-три етапи, поки пластичні хірурги досягнуть потрібного результату.
“З 2014 року ми бачили багато поранених військових, вони мали хоч якийсь захист, у вигляді каски та бронежилета. Зараз ми маємо поранених цивільних з травмами, яких до того не бачили. Вони не підготовлені ні фізично, ні морально до таких випробувань. По характеру поранень ми розуміємо, наскільки підвищилась інтенсивність бойових дій”, – пояснює Антонишин.
Часто, щоб зробити реконструкцію обличчя, пластичним хірургам доводиться перекладати пацієнтам кістки з інших частин тіла. Або використовувати штучні імпланти, заздалегідь роздруковані на 3-D принтері.
“Один з наших пацієнтів – молодий чоловік, який не мав половини носа та шкіри вище щелепи. Ми взяли з нашого “банку хрящів” хрящ і відбудували йому структуру носа, потім покрили його клаптиком власної шкіри. На початку це виглядає дуже страшно, але протягом 4-5 тижнів рани загоюються. Далі починается другий етап, який дозволить повністю відбудувати структуру носа”, – розповідає лікар Антонишин.
Він особисто зробив першу операцію цьому юнаку, на ній був присутній і київській хірург Олександр Ломпас. Розуміючи подальший план лікування, вже Ломпас має зробити другу операцію пацієнту.
Координатор місії Юлія Маланій розповідає, що кожного пацієнта готують психологічно. Детально ознайомлюють з планом лікування, показують фото “до” і “після” інших людей с подібними діагнозами.
“Від психологічної готовності дуже сильно залежить результат операції і те, як швидко будуть приживатися нові кістки або шкіра”, – пояснює Юлія.
Команда лікарів проводить пластичну операцію
Майбутнє української пластичної хірургії
“Іноді операції схожі на столярні роботи: коли я пилкою ріжу і посуваю частини черепа і обличчя. Тоді обов’язково мають асистувати і офтальмолог, і нейрохірург. Але такий підхід чомусь не практикують українські хирурги. Коли ми вперше приїхали до України та головного військового шпиталю, то щелепно-лицеві хірурги працювали в одному будинку, а нейрохірурги в іншому – і вони не пересікались. Як показує практика, залучення інших спеціалістів робить операцію більш якісною”, – розповідає Антонишин.
Він вважає українських хірургів професіоналими високого рівня, які мають зараз найбільший досвід в операціях складних травм.
За словами лікаря, ця хірургічна галузь стрімко розвивається завдяки технологіям, які дають можливість отримати кращі результати за рахунок точності. Водночас ключові підходи в українській черепно-лицевій хірургії мають змінитися.
“Українські хірурги зараз на самій передовій. І за декілька років в Україні може скластися власна пластична школа”, – каже Антонишин.
В останній канадській місії брали участь 11 українських лікарів.
“Пишаюся такими українськими лікарями як Ігор Федірко, який цілком самостійно виконує реконструкції найгірших дефектів. Ми привезли йому обладнання, він практикує в Київському військовому шпиталі, і я бачу, як зростає його професіоналізм” , – розповідає доктор Антонишин.
За 8 років співпраці багато українських хірургів вже стали не просто його учнями, але і друзями.
За всі роки роботи місії в Україну було привезено обладнання на майже 2 млн. канадських доларів. Прооперовано 286 пацієнтів. Кожна пластична операція, яку канадці роблять на волонтерських засадах, коштували б 250 тисяч канадських доларів.
Тільки один шуруп може коштувати від 32 до 200 доларів, імплант від 10-17 тисяч доларів. Операційні розходи команди лікарів на медикаменти та обладнання сплачує канадський фонд СUF.
“Дуже пощастило, що у нас є доктор Антонишин, який зібрав всі необхідні знання, щоб не просто здійснювати потрібну українцям допомогу, а й надихати на це інших лікарів”, – каже голова фонду Віктор Гетьманчук.
Бажана дата. Кримський татарин Рустем Ірсай на тлі вітрини своєї друкарні з написом про безкоштовні бізнес-карточки у день смерті Путіна (Фото:DR)
Дорогі ліки, генератори і навіть пластичні операції — цим і не тільки цим допомагають своїй історичній батьківщині канадські українці.
«Безкоштовні бізнес-карти в день смерті Путіна» — таке оголошення у вітрині своєї друкарні в Торонто розмістив кримський татарин Рустем Ірсай, представник організації Canadian Association of Crimean Tatars.
Ірсай перебрався за океан у середині 2000-х — «у пошуках кращого життя». За спеціальністю лікар-хірург, у Канаді він зайнявся рекламною діяльністю, зокрема друкарськими послугами.
З 2013 року в Торонто Ірсай бере участь у мітингах на підтримку України, допомагав друкувати для них плакати та флаєри. А з перших днів повномасштабної війни він став акумулювати кошти для допомоги українцям, які як донати вносили його місцеві клієнти: хтось $500, а хтось — і $1 тис.
На самому початку війни Ірсай оформив на вітрині своєї друкарні інший заклик: Putin fuck off. І тим самим привернув увагу місцевих ЗМІ. А на своєму фургоні кримський татарин розмістив QR-код із реквізитами для донатів.
На зібрані кошти, а йдеться про десятки тисяч доларів, він закуповує обмундирування, дрони, автомобілі. І відправляє все це за океан, на допомогу історичній батьківщині та ЗСУ.
” Тут [в Канаді] мультикультурне суспільство, люди з усього світу. Але з ким би я не спілкувався, всі шоковані війною і тим, що подібне сталося у ХХІ столітті”, — розповів NV Ірсай.
У Країні кленового листа проживає велика українська діаспора — близько 1,3 млн. людей. А з початком повномасштабного вторгнення РФ до України вона збільшилася за рахунок біженців.
Війна ще більше згуртувала діаспору, яка й без того була політично активною.
В’ячеслав Повша, виконавчий директор фонду Help us Help UA, який працює в Києві з однойменним фондом у Канаді, каже, що підтримка України постійно зростає. І якщо 2021 року канадці пожертвували фонду на гуманітарну допомогу суму, еквівалентну 10 млн. грн., то 2022-го — вже на 25 млн. грн.
«Минулого літа обсяг пожертв зріс у рази. Ми навіть не очікували, що будуть такі великі надходження. Цього року я точно знаю, що від канадського офісу ми запланували втричі більше [надходжень]», — каже Повша.
Брати за океаном
Віктор Гетьманчук, який живе в Торонто, голова директорів Канадсько-українського фонду, КУФ (Canada-Ukraine Foundation, CUF), ґрунтовно підготувався до розмови з NV.
Він уточнює, що з січня 2022 року КУФ та Конгрес українців Канади готувалися до російського вторгнення, а тому заздалегідь зібрали раду директорів та заснували платформу Гуманітарний заклик України (Ukraine Humanitarian Appeal).
«Ми хотіли допомагати в тих сферах, де, умовно, державі складно чи нема ефективного способу розв’язання проблем», — пояснює Гетьманчук.
Його фонду разом із партнерами вдалося, наприклад, швидко розгорнути постачання продовольчих наборів у ті українські області, що прийняли найбільше внутрішніх переселенців, а також у звільнені регіони. «За цей час ми передали 160 т продуктів на 7 млн канадських доларів [$ 5,2 млн]», — говорить голова правління CUF.
Українська студентська хокейна збірна під час благодійного туру Канадою зібрала на розвиток льодового спорту в Україні майже 1,5 млн канадських дол (близько 1,1 млн дол США). Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це розповіли у Канадсько-українській фундації (КУФ), яка отримає частину цих коштів.
Зазначається, що у рамках туру українська збірна зіграла чотири гри проти команд університетів Калгарі, Альберти, Саскачевану та Манітоби. За фінальною грою у Вінніпезі, яка завершилася перемогою української команди з рахунком 5:1, спостерігали понад 10 тис. глядачів.
“Завдяки продажу квитків та кампанії зі збору коштів, протягом чотирьох ігор було зібрано майже 1, 5 мільйона канадських доларів. Частина цих коштів буде використана на допомогу Федерації Хокею України, підтримку молодих гравців та купівлю обладнання. Друга частина піде на проєкти Канадсько-української фундації в Україні – закупівлю їжі, ліків та генераторів”, – заявили у КУФ.
В українській організації зауважили, що цей тур став можливим завдяки ініціативі групи “Канадські друзі хокею в Україні” за спонсорської підтримки канадських компаній “Tim Hortons”, “Sobey’s”, “Bell”, “Sporting Life”. Підтримав подію відомий канадській хокейний коментатор Горд Міллер.
«Попри розвиток молодіжного хокею в Україні, наша мета була також привернути увагу до подій в Україні. Саме напередодні першої гри росіяни знищили льодову арену у Дружківці, навесні була розбомблена Маріупольська льодова арена, пізніше у Сєвєродонецьку. Все це молоді хокеїсти розповідали канадській аудиторії. І це дуже важливо, бо дає розуміння, в яких умовах тренуються українські гравці», – зазначив координатор туру та член наглядової ради CUF Олеся Луців-Андрийович.
